Одного разу під Києвом...

Одного разу під Києвом... Довелося мені нещодавно отримати цілу купу найфеєричніших відчуттів. Ніколи і не думав, що в звичайному міжміському автобусі можна набути не тільки знаннь про внутрішньо- і зовнішньополітичні зв'язки України, десятки версій походження і розвитку ситуації на Донбасі, а також безліч неймовірно милозвучних, рідше літературних, а іноді навіть відверто порнографічних дво-, три-, і більше-поверхових словосполученнь. Та справа навіть не в різноманітності політичних уподобань нашої нації, і не в здатності наших громадян висловлювати свої думки красномовними слівцями... Мова піде про непохитну стриманість відчайдушного водія міжміського автобуса, що відправляється щодня з Дарницької автостанції. Постараюсь якомога точніше донести хронологію подій... - 6:45 автостанція Дарниця, автобус, що має відправлятись о 7:10 стоїть не біля своєї "платформи", і ВЖЕ не має в наявності жодного вільного місця; -7:10 автобус забитий під зав'язку(всі сидячі та близько 15 чоловік в салоні) , водій намагається відчинити аварійний вихід (він же - задні двері) з метою зібрати По 43 українських національних гривників, з усього живого, що знаходиться в цій диво-машині; -7:15 після безрезультатних спроб, водій (не маленький дядька), заходить в салон з "голови" і показуючи своє вміння маневрувати дістається "хвоста" гумового транспортного засобу; -7:20 данина зібрана, - відправляємось... -7:20 робимо першу зупинку на маршруті - платформа автостанції Дарниця, і підбираємо єдину добропорядну пасажирку що здогадалися придбати квиток в віконці автовокзалу (за 80 грн)... Яке непідробне здивування її очікувало, коли під'їхав вщент забитий автобус... І, звісно, її місце, як і всі інші в цьому салоні - зайняті; -7:22 виявивши своє співчуття стоячі пасажири ще трішки видихнули, і впустили, зайняти належне (нехай і не сидяче) місце в салоні; -7:30 до цього часу зробили ще 3 вимушені зупинки, щоб підібрати пасажирів, і доїхали таки до станції метро Чернігівська, в результаті двоє жіночок завчасно вийшли, не витримавши "натиску"… а менш вибагливі пасажири знайшли собі місце в салоні; -7:34 ще одна зупинка біля метро Лісова, водій просить щільніше заповнити салон, потім ті хто не вміщається благають звільнити хоч кілька сантиметрів ... І так По Колумбія на протязі 5 хвилин... 7:49 зупинка Розвилка у м. Бровари, нові пасажири є, а місця для них - немає. Кмітливий водій приймає надзвичайно корисне рішення: намагається відкрити аварійний вихід, який, завдяки старанням українських висококваліфікованих інженерів, заблокований парою додаткових місць для сидіння; -7:50 всі намагання марні, дівчинка, що сидить біля аварійного виходу з жахом дивиться на суворе обличчя водія, який все ще намагається відчинити трикляті двері; -7:52 двері виявили непохитну стійкість; Водій, намагається зарадити ситуації, і щоб полегшити страждання невлізших пасажирів - запускає одну "своячку" через ВОДІЙСЬКІ ДВЕРІ; -7:53 їдемо далі, відчинили люк, люди перейшли до обговорення політичних проблем, та свої думки щодо вирішення ситуації на Донбасі; -8:10 помаленьку зкотившись з моста нас очікує чергова зупинка Торгмаш, м.Бровари; -8:12 єдині вхідні двері не відчиняються, бо "трішки" розперті зсередини (шпротами) пасажирами; -8:13 різвівши руками, водій рушає далі, після цього зупинки здійснювались лише для того, щоб водії розвів руками... -8:45 с. Перемога, відомий ринок, зупинка... Все йде непогано, люди виходять і заходять... Зав'язка. Хоча тепер я вже не знаю, наскільки зав'язаною може бути зав'язка. -8:46 рушаємо. Дуже тяжко дається автобусу кожен сантиметр, але водій йде до своєї мети.. Дзвінкий хруст. Приїхали. Стоїмо, а ті, "хто раніше встає" навіть сидять, водій, оглянувши ззовні автобус, зі словами "полуось пошла по 3.14зді" відчиняє двері і ввічливо просить всіх евакуюватися, зберігаючи спокій. Викликали додатковий автобус, чекаємо. -9:21 влаштували "Пикник на обочине" ©братів Стругацьких. (Якщо мене не зраджує пам'ять :) -9:29 приїхав елітний "Богдан" - процесс завантаження відбувається чітко і злагоджено; -9:31 місця зайняті. Водії займаються останніми приготуваннями... -9:33 водій несе задній бампер від "Богдана" в салон зламаного автобуса; -9:36 основна масса пасажирів в новому автобусі, дехто залишився в зламаному, і виявляється, вони в нас на буксирі. Два побитих життям "Богдана", заповнені людьми - один за одним на тросі; -10:30 Final destination.